Види субкультур

     Субкультура хіпі є однією із найстаріших молодіжних субкультур на території Росії та України. Цей рух розвивався хвилями. Перша хвиля відноситься до кінця 60-х початку 70-х, друга у 80-х, всередині 90-х – третя хвиля. Зовнішній вигляд хіпі третьої хвилі досить традиційний: довгі розпущені коси, джинсовий одяг, на шиї "ксивник". На руках – "фенічки" (саморобні браслети із бісеру). Даний атрибут вийшов за рамки атрибутики лише хіпі, і поширився у молодіжному середовищі. Від "класичних хіпі" третю хвилю відрізняють такі атрибути як колечка в вухах, пірсинг. Представникам цієї субкультури властивий потяг до самопізнання. Вони сповідують змішану філософію, в якій переплелись буддизм, вірування індійців.

     Індіаністи вивчають культуру індійців та прагнуть її в точності відтворити. Ці молоді люди є чимось середнім між клубом любителів американських індійців та релігійно-містичним рухом. Відмітити слід ряд позитивних рис: колективізм та екологіям.

У молодіжній культурі 80-х – 90-х роках появився толкіністський рух. Він пов’язаний із іменем відомого англійського письменника Дж. Толкіна (на слензі – професора). Його книжки "Володар кілець", "Сільмаріліон" та інші відносяться до жанру фентезі – казкової фантастики. Толкін майстер особливої атмосфери розповідей, при якій читач уявляє себе героєм книжки. Цей фактор викликав соціально культурний феномен – рольові ігри по книжкам Толкіна. Рольова гра дуже близька до сценічної постановки. Розприділяються ролі, готується реквізит і граки проходять так би мовити екзамен на знання фантастичного світу.

В 1993-94 р. ця субкультура пережила кризи росту, його подолали шляхом розширення діапазону рольових ігор, не тільки цього одного автора, але і інших письменників-фантастів, комп’ютерним іграм, сторінками спілкування через Е-mail.З певними нюансами можна віднести до романтичної субкультури також і байкерів та хакерів. Традиційно їх відносять до субкультур відповідно спортивного та інтелектуального спрямування. Байкери, мотоциклісти, яких в нас називають рокерами. Вітчизняна субкультура байкерів є досить поширеною.

     Із субкультур гедоністично-відпочинкових охарактеризуємо рейверів. Вони виникли у 80-х в США а у нас отримали поширення лише в 90-х. В музичному змісті стиль рейв – наслідок злиття стилю техно- і ейсид-хаус. Для цієї субкультури є характерними нічні дискотеки з гучним звуком, промені лазарів. Для одягу характерні яскраві фарби з використанням штучних матеріалів. Поширення цієї культури йшло паралельно із поширенням наркотиків, зокрема "екстазі". Прийняття наркотичних речовин з метою "розширення свідомості" стало невід’ємною частиною рейверської культури.

     Ролерами називають любителів роликових ковзанів. Вони люблять спортивний одяг яскравих кольорів. В основному до них належать старшокласники, але є і студенти. Цікаво, що переважну більшість ролерівських компаній очолюють дівчата. До них належать молоді люди із заможних сімей.

     Емо  — молодіжна субкультура, яка утворилась на базі прибічників однойменного музичного жанру. Її представників називають емо-кіди. Найпоширеніша субкультура серед підлітків 12-20 років (хоча часто трапляються й старші прихильники). Головне для представників цієї субкультури — емоції, і вони черпають їх звідусіль — із музики,книг, кіно.

Їх відрізняє: творче самовираження, протистояння несправедливості, особливе, чуттєве світовідчуття. Первинна ідеологія субкультури пропагує те, що «емо» не палять, не вживають алкоголь і наркотики, не беруть участь у безладних статевих зв'язках, не зраджують свої ідеали, а також не вживають м'ясо і не шкодять природі. Емо виражають протест «сірому, буденному» суспільству.

Емо часто (але не обов'язково) носять чорно-рожевий, смугастий одяг, кеди, роблять об'ємні зачіски і залишають довге косе пасмо, що закриває пів-обличчя. Волосся і нігті нерідко фарбують у чорний колір. Вдягають обтягуючі штанці з низеньким поясом і приталені майки, наприклад з назвами рок-гуртів, ремені із заклепками також є частиною емо-стилю. Люблять обвішувати речі значками з героями

американських мультфільмів або японського аніме і фенечками, мають пірсинг, татуювання, іноді носять тунелі. Деякі вважають, що мета їхнього одягу і стилю поведінки — стерти різницю між хлопцем і дівчиною.

Панки — молодіжна субкультура, покоління молодих людей на рок-естраді. Провідною інтонацією їхніх виступів став різкий протест проти будь-яких моральних і звичних правил. Це відбилося, насамперед, на характері їх музики – панк-року (постійна зміна інтонації, надмірне використання ударних інструментів, переважання ритму над мелодією). Шокував глядачів і зовнішній вигляд виконавців у їх стилі завжди присутня неохайність і недбалість (різнокольоровий грим, лахміття старомодного одягу, обвішаного усіляким мотлохом, також канонічним вбранням є шкіряна куртка з металевими шипами). Панки не поважають органи порядку, полюбляють алкогольні напої (пиво).

Рух панків зародився в середині 1970-х років XX століття в Англії в період важкої економічної кризи. Головне гасло панків – «Немає майбутнього!». Філософія панків - філософія «втраченого покоління», проста до межі: у свинарнику краще і самим бути свинями.

Вони остаточно вирішили, що змінити світ на кращий не можливо, і тому на житті і кар'єрі був поставлений хрест. Щодо політичних поглядів панки вважаються анархістами. Звідси їх основний символ – стилізована буква «А».

Кримінальна молодіжна субкультура (гопники, мотальники, любери), розквіт якої припадав на 80-ті роки. Будь-яка молода людина, що не належала до цих угрупувань могла бути побитою, пограбованою, чи навіть піддатися сексуальному ґвалтуванню.